Творчий звіт

Творчий звіт вчителя української мови та літератури Демшинської ЗОШ І-ІІ ступенів

Я, Барвінська Людмила Миколаївна, 1988 року народження. Свій педагогічний шлях почала в 2005 році, коли вступила до Кам’янець – Подільського національного університету імені Івана Огієнка на факультет української філології та журналістики спеціальність «Вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури, українознавства». Після його закінчення в 2011-му році продовжила свою педагогічну діяльність у Демшинській ЗОШ  І –ІІ ступенів. Педагогічний стаж — 5 років.

У складних життєвих ситуаціях завжди подумки промовляю слова української поетеси Л. Костенко: «І все на світі треба пережити, і кожен фініш – це, по суті, старт». Вони допомагають мені бути сильною, не втрачати оптимізму та віри в людей.

Професійне кредо моє таке: «Кожний урок – це сходження. Але не те, що закінчується вершиною, а те, після якого розумієш, що «після гір можуть бути лише гори».

 «Використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури» — це тема моєї самоосвіти. Не є таємницею, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання цієї проблеми в навчально-виховному процесі все частіше застосовують інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення. Моя робота повністю пов’язана з проблемним питанням школи:  удосконаленням навчально-виховного процесу через особистісно-орієнтоване навчання і виховання. Розвиток творчого потенціалу кожної дитини, забезпечення фізичного і духовного здоров’я учнів, як засіб формування свідомої особистості.

Мета інтерактивного навчання — створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість.
Інтерактивні методики мають багато переваг: у роботі задіяні всі діти класу; школярі вчаться працювати у групі; створюється «ситуація успіху»; формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин. Інтерактивне навчання активує емоції, свідомість, що сприяє більш якісному запам’ятовуванню, розвиває емоційний інтелект та формує комунікативні навички.

Так, наприклад, у всіх класах де я проводжу уроки використовую метод  продовжити речення. Де учні мають швидко думати і можливість висловити свою думку. До прикладу, у 9 класі під час вивчення Григорія Сковороди. Життя і творчості просвітителя, поета. «Байки харківські». «Бджола та шершень», «Собака і вовк»  була проведена вікторина «Кращий знавець – драматург» Вчитель говорить початок, а учні знаючи правильну відповідь продовжують ( Православне духовенство сприяло створенню шкільної драми, аби протистояти…..(Католицизму і розповсюдженню польської культури по Україні).  Також, метод «Доміно» , за допомогою якого учні складають ряд, який визначає сутність певного письменника (Г. Сковорода – філософ – просвітитель – поет – педагог – науковець – перекладач – музикант – естет) . У 7 класі під час вивчення новели сучасної письменниці Любов Пономаренко «Гер Переможний» був проведений диспут на тему: «Дитяча жорстокість у світі», учні мали можливість поміркувати, посперечатися і висловити свою думку, також пригадати твори, вивчені раніше, в яких піднімалося це питання.  Також було запропоновано, більш детально розкрити питання за допомогою суду. Робота в групах. Так як у класі мало учнів, то кожен був сам за себе, один учень був прокурором, інший свідком, захисником, а вирок давали всі. (Фрагмент уроку(.»Суд»Робота в парах. Діти,а зараз скажіть мені,які слова-поняття є опорними в новелі? Дошка: ЗЛО - ДОБРО Жорстокість - милосердя. З`ясуємо,яка проблема постала перед нами. Ми зараз вирішимо цю проблему на засіданні суду. Установча бесіда. Для цього я пропоную вам об`єднатися у  пари. Прокурорам треба висунути звинувачення дітям з новели Л.Пономаренко «Гер переможений». Свідки-повідають нам по події,які відбувалися під час Другої світової війни очима українських письменників.  Захисникам треба обговорити та навести вагомі доведення виправдання Фрідріха. С УД НАД ЖОРСТОКІСТЮ ДІТЕЙ ПРОКУРОРИ Чи були праві діти,коли зробили з паличок хрест, розкидали маленьку «державу» Фрідріха? Так!Праві. Фрідріх - це німець. Він воював проти нашої держави. Армія Гітлера завдала багато горя нашому народу. Тому треба відповідати за свою жорстокість. СВІДКИ. Підготовлені учні читають напам`ять вірші українських поетів про Велику Вітчизняну війну. ЗАХИСНИКИ. Ми вважаємо,що діти не праві. Так. Армія Гітлера була жорстокою,але сьогодні Фрідріх був полоненим,беззахисним,слабким і хворим. Просто людина,яка викликала до себе співчуття. Так. Він німець,але як бачимо,був хорошим батьком, любив працювати на землі сіяв,вирощував. СВІДКИ. Фрідріх опинився на фронті, скоріш за все, не з власної волі,а за а наказом свого головно командуючого. Не можна так відповідати жорстокістю на жорстокість. Дуже багато наших співвітчизників розуміли це. ВИРОК СУДДІВ: Війна - відворотне,жахливе явище суспільства. Але треба в будь якій ситуації залишатися людиною «і воздасться злодіям за злая» . Жорстокості у світі не повинно бути. На жорстокість треба відповідати добром.)

На одному з уроків української мови, ще на початку моєї роботи, у 5 класі діти вчаться писати листи. Я запропонувала їм подискутувати на таку тему: «Чи варто сьогодні, у час розвинених комп’ютерних технологій, писати листи вручну та пересилати їх поштою?» Таким чином школярі вправлялися у пошуку й формулюванні аргументів на підтвердження власної позиції.

Часто вчимося граючись – це найбільше зацікавлює дітей.  Вивчаючи в 6 класі тему: «Морфологія. Орфографія. Загальна характеристика частин мови» Учні декламували поезію «Злитки золоті» де кожен учень говорив слова виступаючи якоюсь частиною мови: іменником, прикметником, займенником і т.д.  Далі на дошці малювали «Дерево морфології» на кожну гілочку вписували частину мови, а листочки  - слова. Продовжили інсценізацією казки про частини мови, для того, щоб зрозуміти яка із них є найголовніша. В кінці прийшли до висновку, що кожна з них є необхідною. Закріпили виконанням завдань. Одним із яких була лінгвістична гра ( учні роз приділяли частини мови у колонки, якщо все було правильно, підкресливши 2 букву кожного слова, читали вислів. Відгадували загадки, знаходили зайве слово та записували його, виділяли орфограми. В кінці визначали кращого учня класу, що стимулювало на плідну роботу під час уроку. І на уроках української мови, і літератури використовую роботу в малих групах. Ось тільки два приклади: написання твору-опису природи за картиною в художньому стилі (одна група створює міський пейзаж, друга – гірський, третя – морський за допомогою різних засобів (слів, фарб, звуків)); вивчення поезії Л. Костенко «Пісенька про космічного гостя» (перша група: розповісти гостю з космосу 10 реченнями про Україну; друга: скласти 10 запитань до космічного гостя; третя: скласти вірш за поданими римами).

Для повторення та узагальнення вивченого матеріалу час від часу застосовую інтерактивну технологію «навчаючи – учусь». Учні вчаться самостійно компонувати матеріал у так звані блоки, складати схеми та презентувати свою роботу однокласникам.

Я не є класним керівником, але постійно працюю над вихованням дітей. Справа ця складна, відповідальна, але й дуже цікава. Ми не тільки працюємо, але ще й розважаємося (неодмінно святкуємо 8 Березня, День захисника Вітчизни та День закоханих; влаштовуємо ігри, конкурси. Обов’язковим є святкування  до дня мови, літературні свята призначені пам’яті видатних митців), обговорюємо важливі для них проблеми, словом, живемо.

Використовую досвід вчителів, що друкуються в журналах  українська мова й література в сучасній школі, українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах, педагогічний вісник науково-методичний журнал. Також досвід Сурник Марії Василівни та Рудковської Оксани Володимирівни.

Видатний польський педагог, лікар і громадський діяч Я́нуш Ко́рчак писав:«Ви кажете: діти мене втомлюють. Ви праві. Ви пояснюєте: треба опускатися до їхніх понять. Опускатися, нахилятися, згинатися, стискатися. Помиляєтесь. Не від того ми втомлюємось, а від того, що треба підійматися до їхніх почуттів. Підніматися, ставати навшпиньки, тягнутися. Щоб не образити». Це дуже важко, це не завжди вдається, але я стараюся. Я їх вчу, вони – мене. Разом дорослішаємо і, сподіваюсь, мудрішаємо. Тому що існує між нами міцний зв’язок, який звемо ШКОЛА.